Молодшим спеціалістам

• Кваліфікація: бакалавр з автомобільного транспорту;

• Термін навчання – 2 роки 10 місяців;

• Форма навчання: денна, заочна.

  Фахівці за спеціальністю “Автомобільний транспорт”, освітня програма «Автомобільний транспорт» готуються до професійної діяльності у сфері проєктування, експлуатації, технічного обслуговування, діагностування та ремонту автомобільних транспортних засобів. Вони здатні розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми, пов’язані із забезпеченням технічної справності, надійності, безпеки й ефективності використання автомобільного транспорту на основі сучасних інженерних методів, інформаційних технологій і системного підходу.

   

  Мета зазначеної освітньої програми – підготовка висококваліфікованих фахівців, здатних здійснювати професійну діяльність у сфері автомобільного транспорту, забезпечувати ефективну експлуатацію транспортних засобів, організовувати та вдосконалювати процеси технічного обслуговування і ремонту, використовувати сучасні методи діагностування, оцінювати технічний стан автомобілів, упроваджувати інноваційні технології та забезпечувати безпеку й екологічність транспортної діяльності.

  Мають можливість працювати у сфері:

  • діагностування технічного стану транспортних засобів, їхніх агрегатів, систем і механізмів;

  • організації та контролю технічного обслуговування і ремонту автомобілів;

  • планування роботи автотранспортних підприємств, станцій технічного обслуговування та ремонтних майстерень;

  • упровадження сучасних діагностичних комплексів, електронних систем керування та інформаційних технологій;

  • оцінювання надійності, працездатності й безпеки автомобільних транспортних засобів;

  • удосконалення конструкцій автомобілів, технологічних процесів ремонту та методів забезпечення їхньої технічної готовності;

  • використання енергоефективних і екологічно безпечних технологій, зокрема в електричному та гібридному транспорті.

  Посади випускників-бакалаврів:

  • інженер з автомобільного транспорту;

  • інженер з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів;

  • механік автомобільного транспорту;

  • механік автотранспортного підприємства;

  • майстер виробничої дільниці з ремонту автомобілів;

  • фахівець з діагностування автомобільних транспортних засобів;

  • фахівець з організації технічного обслуговування та ремонту автомобілів;

  • інженер з контролю технічного стану транспортних засобів;

  • фахівець із забезпечення технічної готовності рухомого складу;

  • фахівець з експлуатації автомобільного парку;

  • консультант з підбору, оцінювання та обслуговування автомобільної техніки;

  • фахівець з експлуатації електричних і гібридних транспортних засобів.

  Практична діяльність у сфері Автотранспорту:

  • оцінювання технічного стану автомобілів, їхніх агрегатів, систем і механізмів;

  • проведення діагностування двигунів, трансмісій, ходової частини, гальмівних систем та електрообладнання;

  • розроблення технологічних процесів технічного обслуговування й ремонту транспортних засобів;

  • організація роботи зон технічного обслуговування, ремонтних дільниць і станцій технічного обслуговування;

  • визначення потреби в запасних частинах, матеріалах, обладнанні та трудових ресурсах;

  • розрахунок виробничих потужностей, трудомісткості робіт і техніко-економічних показників функціонування автотранспортних підприємств;

  • забезпечення належного рівня технічної готовності та надійності автомобільного парку;

  • використання комп’ютерних засобів діагностування, автоматизованих систем керування та спеціалізованого програмного забезпечення;

  • контроль дотримання вимог охорони праці, екологічної безпеки та нормативно-технічної документації;

  • аналіз причин несправностей, відмов і передчасного зношування деталей та агрегатів;

  • оцінювання ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів;

  • застосування сучасних технологій обслуговування електромобілів, гібридних автомобілів та їхніх енергетичних систем.

  Професійні можливості:

  • розробляти й удосконалювати технологічні процеси технічного обслуговування та ремонту автомобілів;

  • організовувати роботу автотранспортних підприємств, станцій технічного обслуговування та ремонтних підрозділів;

  • обирати технологічне обладнання, діагностичні прилади, інструменти й засоби механізації ремонтних робіт;

  • визначати показники надійності, довговічності та технічної готовності транспортних засобів;

  • використовувати методи технічної діагностики для виявлення несправностей і прогнозування залишкового ресурсу агрегатів;

  • розробляти заходи зі зниження експлуатаційних витрат і підвищення ефективності використання автомобільного парку;

  • застосовувати інформаційні системи для обліку, планування та контролю технічного обслуговування і ремонту;

  • оцінювати вплив конструктивних і експлуатаційних параметрів автомобіля на безпеку руху та довкілля;

  • використовувати сучасні інженерні методи для вдосконалення конструкцій і систем автомобілів;

  • брати участь у впровадженні інноваційних технологій, автоматизованих систем діагностування та цифрових засобів моніторингу технічного стану;

  • забезпечувати організацію безпечної експлуатації автомобільної техніки;

  • застосовувати інженерні підходи до обслуговування електричних і гібридних транспортних засобів з урахуванням особливостей їхніх електричних приводів та акумуляторних систем.

  Основні напрями наукових досліджень:

  • дослідження експлуатаційних характеристик автомобілів, їхніх агрегатів, систем і механізмів;

  • аналіз надійності, довговічності та закономірностей зношування деталей автомобільної техніки;

  • удосконалення методів технічного діагностування та прогнозування технічного стану транспортних засобів;

  • розроблення й оптимізація технологічних процесів технічного обслуговування та ремонту автомобілів;

  • дослідження ефективності використання автомобільного парку та шляхів зниження експлуатаційних витрат;

  • моделювання робочих процесів двигунів внутрішнього згоряння, трансмісій та інших агрегатів;

  • дослідження енергоефективності автомобілів, витрат палива й альтернативних джерел енергії;

  • розроблення та вдосконалення систем керування електричними й гібридними транспортними засобами;

  • дослідження теплових режимів акумуляторних батарей електромобілів і методів підвищення ефективності систем їхнього терморегулювання;

  • використання комп’ютерного моделювання для аналізу механічних, теплових та електричних процесів у транспортних засобах;

  • дослідження впливу технічного стану автомобілів на безпеку руху та екологічні показники;

  • розроблення інноваційних технологій ремонту, відновлення деталей і підвищення ресурсу автомобільних агрегатів;

  • дослідження цифрових технологій моніторингу, автоматизації та прогнозного технічного обслуговування автомобілів.

• Кваліфікація: бакалавр з транспортних технологій (на автомобільному транспорті);

• Термін навчання – 2 роки 10 місяців;

• Форма навчання: денна, заочна.

Фахівці за спеціальністю «Транспортні технології (на автомобільному транспорті)» готуються як фахівці, що здатні розв’язувати складні спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми у галузі транспорту з використанням теорій та методів сучасної транспортної науки на основі системного підходу та з врахуванням комплексності та невизначеності умов функціонування транспортних систем.

Мета зазначеної освітньої програми – підготовка фахівців, здатних розв’язувати складні спеціалізовані задачі та вирішувати практичні проблеми у галузі транспорту з використанням теорій та методів сучасної науки та з врахуванням комплексності та невизначеності умов функціонування транспортних систем.

Професійні перспективи:

• експлуатація автоматизованих систем керування та навігаційних систем у перевізному процесі;
• знаходження рішень оптимізації параметрів транспортних систем;
• проектування схем і мереж транспортних систем, розробка технології оперативного управління транспортними потоками.

Посади випускників-бакалаврів:

• диспетчер служби перевезень;
• диспетчер з міжнародних перевезень;
• інженер-інспектор;
• ревізор автомобільного транспорту;
• експедитор транспортний;
• адміністратор пасажирської служби;
• організатор з обслуговування перевезень (на автотранспорті).

Практична діяльність у сфері транспортних технологій:

• оцінювання елементів конструкції транспортних засобів;
• організація міжнародних перевезень;
• визначення експлуатаційної, техніко-економічної, технологічної, правової, соціальної та екологічної ефективності організації перевезень;
• впровадження методів організації безпечної транспортної діяльності;
• розробка ланцюгів постачань та оцінювання їх ефективності;
• планування графіків проведення навантажувально-розвантажувальних робіт;
• організація та управління перевезенням пасажирів та багажу в різних сполученнях, вибір вид, марку, тип транспортних засобів та маршрутів руху, організація обслуговування пасажирів на вокзалах та пасажирських терміналах;
• інші види діяльності у сфері транспортних технологій.

Професійні можливості:

• розробка, проектування, управління проектами у сфері транспортних систем та технологій;
• розробка, планування, впровадження методів організації безпечної діяльності у сфері транспортних систем та технологій;
• розробка та реалізація транспортних технологій з врахуванням вимог до збереження навколишнього середовища;
• вибір механізмів та засобів проведення навантажувально-розвантажувальних робіт;
• застосовування методів оформлення митної документації, використання методів митного контролю;
• встановлення зв’язків між різними ланцюгами постачань, визначення функцій логістичних центрів, аналіз особливості супутніх інформаційних і фінансових потоків.
• використання методів організації транспортно-експедиторського обслуговування різних видів сполучення;
• визначення моделей поведінки людей у зв’язку з помилками.

Основні напрями наукових досліджень:

• дослідження транспортних процесів, проведення експериментів, аналізу та оцінювання параметрів транспортних систем та технологій;
• модифікація, розробка нових ідей з удосконалення транспортних технологій;
• ідентифікація транспортних процесів і систем, системний аналіз та прогнозування роботи транспортних систем;
• розробка рішень щодо раціональних методів організації навантажувально-розвантажувальних робіт;
• дослідження видів і типів транспортних систем, , оцінювання ефективності інфраструктури та технології функціонування транспортних систем;
• дослідження складових ергономічності транспортних технологій;
• дослідження проблем людського фактору, пов’язаних з транспортом, а також наслідків помилок для безпеки та управління.